Децентралізація України: проблематика існуючих інструментів управління ОТГ

      Євроінтеграційні процеси в Україні стали основними факторами в децентралізації влади і ресурсів, а також дали поштовх до розвитку місцевого самоврядування та об’єднань територіальних громад. Але не все так позитивно, як варто було того очікувати. Європейський досвід стратегічного управління фактично не реалізується в українських ОТГ. Причина криється у відсутності ефективної системи стратегічного та проектного менеджменту і, відповідно, якісних стратегій розвитку і чітких планів щодо їх реалізації.

       На початку розберемося, що є стратегія в розумінні децентралізації України. Існує 2 типи стратегій, якими користуються ОТГ і міста. Перший тип - власні стратегії міст або ОТГ, розроблені на місцях, з урахуванням виключно власних потреб або з використанням Методичних рекомендацій Мінрегіонрозвитку від 2018 року (decentralization.gov.ua). І другий тип стратегій - ті стратегії, які розроблялися із залученням зовнішніх фахівців (міжнародних фондів і проектів) як на платній, так і на безоплатній основі. У цьому прикладі найбільш активну позицію займає програма міжнародної технічної допомоги «U-LEAD c Європою» яка підтримує децентралізацію в Україні з 2018 року. Крім того, є проект «ПРОМІС» - це проект міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст», який спрямований на зміцнення державного сектору в Україні, впровадження ефективного демократичного управління та прискорення економічного розвитку, шляхом підвищення конкурентоспроможності українських міст. (Decentralization.gov.ua) Крім цього, в розробці деяких стратегій ОТГ в Україні брали участь польські, шведські та навіть японські консультанти. На превеликий жаль, всі ці процеси мали, та й зараз мають досить хаотичний і несистемний характер.

    «Перша і одна з основних проблем щодо використання таких регламентних документів, з практичної точки зору, є відсутність чітких і визначених принципів планування реалізації існуючих стратегій. Більш того, практичних рекомендацій щодо імплементації цих стратегій на сьогодні не існує. Так само, як і інструментів вимірювання ефективності існуючих стратегій, індикатори їх оцінювання не визначено. В ідеалі ж, KPI бізнес-проекту повинен бути якісно і кількісно визначеним та мати чіткі термінами виконання», - повідомляє генеральний директор консалтингової компанії EVON Group Валерій Кирилко.

       Друга проблема існуючих рекомендованих документів - це те, що в їх основі лежать фактично теоретичні гасла, які лише визначають глобальні цілі і напрям руху. Але про інструменти для реалізації цих цілей і самої дорожньої карти імплементації у них просто немає. В таких умовах навіть ті, хто описує програму реалізації такої стратегії, по факту не деталізує етапи її виконання - не вказує критичні точки реалізації проектів, такі як: бюджети, розміри і джерела фінансування, терміни реалізації проектів, деталізація етапів робіт і ключові показники ефективності її виконання.

       А як повинно бути? Стратегія розвитку ОТГ - це інструмент програмно-цільового управління і бізнес-план розвитку регіону на планований період. Терміни проекту можуть бути різними: п'ятирічний, семирічний, десятирічний план. При цьому розбиті на певні етапи (трирічні, річні плани і т.д.). З огляду на динаміку глобальних світових трансформацій і зміни, постійно відбуваються планувати довгостроково на 8-10 років дуже складно, якщо це не глобальний інфраструктурний проект. Проте, будь-які проекти повинні мати певну вимірювану ціль, відповідно до якої повинні плануватися терміни досягнення. Більш того, стратегія повинна бути адаптивною, а саме планування - гнучким і оперативно реагуючим інструментом, який можна переглядати хоча б один раз в квартал з урахуванням змін, що відбуваються. Ці принципи управління можна співвіднести з існуючими інноваційними методами управління проектами, як Agile і Scrum.

      Нагляд за виконанням таких стратегій необхідно будувати за принципом ведення управлінського та бухгалтерського обліку, тобто довічно. А регіон і контролюючі органи повинні регулярно проводити аудит виконаних робіт за минулий період.

      «Для досліджень веще вказаних проблем управління ОТГ наша компанія доклала чимало зусиль. Так, протягом квітня ми провели опитування 122 ОТО і 10 малих міст України. Дізнавалися про наявність стратегії та генеральних планів розвитку ОТГ. Так само уточнювали який саме тип стратегії використовується, з урахуванням рекомендацій українських органів влади, або ж з використанням міжнародних напрацювань. Ситуацію, яка склалася в регіонах, показує наша інфографіка (в Додатку 1)», - відзначає Валерій Кирилко.

        Виходячи з отриманих нами даних можна констатувати той факт, що більшість ОТГ і їх керівників не мають відповідних для їх регіону стратегій і Генеральних планів розвитку громад. Більш того, багато хто з них навіть не розуміють, що необхідно проводити аудит ресурсної бази і здійснювати довгострокове планування розвитку в розрізі регіонів України. Іншими словами, те що є зараз - це, по суті, стратегія життя сьогоднішнім днем ​​і виживання за рахунок регулярних державних субвенцій для базових потреб територій - таких, як підтримка існуючої інфраструктури, соціальної сфери, ремонт доріг, шкіл і т.і. Такий собі розвиток, який не вирізняється постійністю процесів або прогресом, скоріше навпаки. Ні про який капітальний розвиток, інвестиції і гру «в довгу» мови взагалі не йде. Такі перспективи ставлять під загрозу будь-яку модель розвитку суспільства. Тому необхідно якісно міняти парадигму стратегічного планування та управління ОТГ для забезпечення сталого розвитку громад і регіонів України.

* Опитування було здійснено спільно з Асоціацією Малих Міст України.